Чи пам’ятаєте, що Соловейко у поезії “Співець” любо співав? Він робив це так натхненно, що навіть троянди у садку вражали своєю гордістю. Леся Українка зуміла перетворити простий пташиний спів на образ високої місії митця, який завжди вірний рідному краю.
Аналіз твору “Співець” Лесі Українки, ідея та основна думка вірша
Вірш «Співець» написаний Лесею Українкою у 1889 році. Це поезія, що поєднує пейзажну лірику з патріотичним пафосом.
У творі звучить мотив відданості поета своїй землі, а образ соловейка постає символом митця, котрий творить і живе разом зі своєю Батьківщиною.
Тема, ідея та основна думка твору
Леся Українка написала вірш у віці вісімнадцяти років, а вже тоді її голос сприймався як голос покоління. Молодій поетесі вдалося з’єднати природу з глибоким почуттям патріотизму, що стало її творчим кредо. Соловейко у творі є художнім образом митця, здатного надихати навіть тоді, коли навколо панує смуток.
- Тема – краса вранішньої природи та її гармонія.
- Ідея – заклик до співців і митців підтримувати рідний край словом і піснею.
- Основна думка – уславлення краси природи, утвердження оптимістичного світобачення, а також підкреслення ваги творчої сили поета.
Вірш «Співець» став одним із перших прикладів поєднання пейзажної лірики з ідеями громадянського звучання у творчості Лесі Українки. Соловейко, який любо співав серед троянд і зір, уособлює вірність митця своїй землі та прагнення зберігати духовний вогонь.
Цікавий факт: через два роки після написання «Співця» Леся створила знаменитий вірш «Contra spem spero», де ще виразніше заявила про власну силу і відданість народові.
План до вірша “Співець” Лесі Українки як ключ до розуміння символіки природи
У 1889 році Леся Українка створила поезію, де природа оживає у яскравих барвах і стає дзеркалом душі митця. Ще у підлітковому віці поетеса вивчала античну міфологію, що допомогло їй надавати образам природи символічного змісту.
Щоб простежити розвиток поетичної думки у «Співці», варто звернути увагу на основні змістові опори твору.
- Картина весняного пробудження.
- Образ розкішної троянди.
- Соловейко як співець природи.
- Контраст весни та осені.
- Відліт соловейка у вирій.
- Смуток осіннього гаю.
- Бажання митця мати силу слова.
- Відданість рідному краю.
Вірш «Співець» став свідченням ранньої зрілості поетичного голосу Лесі Українки. Микола Лисенко був першим композитором, який звернувся до поезії Лесі Українки й створив низку романсів на її тексти. Пізніше її вірші покладали на музику Кирило Стеценко, Яків Степовий, Микола Леонтович, Левко Ревуцький.
Соловейко у поезії «Співець» любо співав… Соловейко постає як символ поета-співця, який несе людям натхнення і красу. Його спів пробуджує природу, змушує квіти розквітати й садки розвиватися. Навіть коли настає осінь, а пташка відлітає у вирій, образ соловейка залишається знаком творчості, яка ніколи не зникає.
Художні образи у вірші “Співець” Лесі Українки як віддзеркалення природи
Епітет у літературі — це художнє означення, яке додає образові виразності й емоційності.
Саме завдяки епітетам українська поезія кінця ХІХ століття набула особливої мелодійності, адже вони поєднували опис природи з тонкими відтінками почуттів.
У вірші «Співець» такі засоби створюють яскраву картину пробудження природи і підсилюють символіку образів.
| Образ | Епітети та характеристики | Значення у творі |
|---|---|---|
| Зорі | «багрянії», «червоні», сяють привітно | Осяйність, що вітає весну, символ життя |
| Троянда | «розкішна», «вродлива» | Уособлення краси, гармонії і радості |
| Соловейко | «співець чарівливий» | Символ митця, натхненника і провідника |
Леся Українка любила епітети і ставилася до них як до засобу, що додає слову сили й точності. Завдяки цьому її поезія зберігає виразність у будь-яку епоху.
Приклади і роль персоніфікації у вірші “Співець”
Персоніфікація надає природі людських почуттів, завдяки чому пейзаж стає емоційним відображенням душі поета. Зорі, троянда, роса і вітер оживають, ніби співпереживають герою. Це підкреслює гармонію людини з рідною землею та посилює звучання патріотичного мотиву. Наприклад: «Пишно займалися багрянії зорі» або «Гордо палала троянда розкішна».
Завдання для закріплення: наведіть приклади персоніфікації використаних у вірші "Співець" і поясніть їхню роль у творі.
Вірш «Співець» поєднує красу весняної природи з глибоким патріотичним змістом. Леся Українка через образ соловейка утвердила ідею вірності митця своєму народові й рідному краю. Поезія звучить як клятва творчій відданості, яка сильніша за будь-які перешкоди.