Ім’я Віталія Іванченка знайоме глядачам за серіалами і театральними роботами. За межами професії він з’являється рідко, однак окремі події життя стали публічними через інтерв’ю і журналістські матеріали. Вони стосуються родини, війни, особистих рішень і щоденної реальності.
Біографія Віталія Іванченка
Віталій Іванченко народився 6 квітня 1978 року в селищі Велика Багачка Полтавської області. Це був період пізнього радянського часу, коли життя в невеликих населених пунктах трималося на сільському господарстві, локальних підприємствах і жорсткому побутовому ритмі.
Дитинство припало на зміну епох, коли кінець 1980-х і початок 1990-х принесли економічну нестабільність, дефіцит і швидку трансформацію суспільства.
Раннє дитинство та сім’я Віталія Іванченка
Іванченко зростав в україномовній родині в останні роки Радянського Союзу. У дитинстві він мав доступ до двох телеканалів, тому кожен кінопоказ сприймався як подія. Улюбленою стрічкою став фільм «В бій ідуть лише “старики”». Ще у шкільні роки проявив інтерес до сцени і брав участь у команді КВК. Після дев’ятого класу планував вступ на режисуру, однак у той рік набір відсутній, тож він завершив одинадцятий клас і пройшов строкову службу в Збройних силах України.
Родина підтримувала його намір працювати в акторській професії. Мати жила у Великій Багачці на Полтавщині і проводжала сина на вступні іспити до театрального училища. Радість від зарахування тривала недовго, адже за пів року мати пішла з життя. Батько відійшов через п’ять років. В одному з інтерв’ю актор згадував, як під час вступних іспитів мати надіслала до київського гуртожитку велику передачу з продуктами, цілий ящик, який за кілька годин розійшовся між студентами. Повернувшись додому з документом про зарахування, він побачив сльози радості в її очах.
Освіта Віталія Іванченка
Після служби в армії Віталій Іванченко обрав акторську освіту. Близько 1999 року він вступив до Київського естрадно циркового коледжу, нині Київська муніципальна академія естрадного та циркового мистецтв імені Л. Утьосова. Навчання проходило в майстерні Євгена Лунченка та Давида Бабаєва.
У 2003 році він завершив навчання і отримав фах актора естрадно циркового жанру. Пізніше Іванченко ухвалив рішення про повну вищу освіту і станом на 2020 рік навчався на режисерському факультеті цієї академії, поєднуючи сесію зі зйомками у кіно.

Особисте життя Віталія Іванченка
Особисте життя Віталія Іванченка сформувалося в театральному середовищі. Дружина Віталія Іванченка Маргарита Бахтіна працює акторкою театру і кіно. Коли одружився Віталій Іванченко, шлюб став продовженням спільної театральної роботи з нею. Знайомство відбулося у студентські роки і поступово перейшло у професійне спілкування.
Під час першої зустрічі Віталій підійшов до Маргарити на вулиці, де вона працювала промоутеркою, і заговорив про майбутню спільну роботу в театрі. У той період Іванченко вже працював у театрі імені Лесі Українки, а Бахтіна навчалася у театральному інституті. Перший етап спілкування супроводжувався напруженням. Зближення відбулося під час участі у виставі «Солдатики», де спільна робота змінила характер стосунків.
Син Віталія Іванченка Євген зростає поруч із театром і часто перебуває на репетиціях разом з батьками. У родині його називають другим режисером через уважність до сценічного процесу. Маргарита Бахтіна на кілька років зосередилася на родині у період раннього розвитку сина і повернулася до зйомок приблизно у 2017 році. Подружжя працювало разом у серіалі «Дільничний з ДВРЗ», де екранна історія перегукувалася з реальними подіями їхнього життя.

Кар’єра Віталія Іванченка
Кар’єра Віталія Іванченка формувалася поступово і без різких стрибків. Державних звань або гучних премій у його біографії немає, зате є стабільна присутність у театрі та серіалах з високою глядацькою увагою. Його роботи регулярно потрапляють у проєкти з високими рейтингами, а впізнаваність зросла після багатосерійних ролей на центральних телеканалах.
| Рік | Проєкт | Формат | Роль або типаж |
|---|---|---|---|
| поч. 2000-х | Театр ім. Лесі Українки | театр | репертуарні ролі |
| 2009 | Свати 2, Свати 3 | серіал | епізодичні ролі |
| 2012 | Джамайка | серіал | другорядна роль |
| 2016 | Поганий хороший коп | серіал | персонаж силового типу |
| 2017 | Слуга народу 2 | серіал | депутат |
| 2019 | Зникла наречена | серіал | другорядна роль |
| 2020 | Дільничний з ДВРЗ | серіал | Петро Дзюба |
| 2021 | Дільничний з ДВРЗ Операція Новий рік | серіал | Петро Дзюба |
| 2022–2024 | Дільничний з ДВРЗ нові сезони | серіал | Петро Дзюба |
| 2025 | РАША Ґудбай | повний метр | роль другого плану |
У професійному плані Іванченко працює в амплуа зрілих чоловіків з життєвим досвідом. Його персонажі часто пов’язані з системою, службою або чіткими правилами. Він грає стримано, з опорою на внутрішню логіку образу і точну реакцію, що робить ролі впізнаваними без зовнішньої експресії.

Цікаві факти про Віталія Іванченка
Закінчивши училище, Віталій Іванченко одразу увійшов у театральний процес. Дипломна вистава «Мертві душі» за Миколою Гоголем стала для нього стартовою точкою професійної сцени. Роль Ноздрьова привернула увагу режисерів і відкрила шлях до трупи театру імені Лесі Українки в Києві.
Подальші епізоди кар’єри складаються з конкретних подій, які формували професійний досвід і впізнаваність.
- Уперше потрапив до цирку на службі в армії, але заснув ще до початку вистави. Прокинувся лише на антракті, відповів офіцерам, що все дуже сподобалось, і тільки потім зрозумів, що нічого не бачив. Після повернення з армії вирішив стати актором циркового жанру.
- Вирішив довчитися вже після того, як став зіркою телебачення. На режисерському факультеті складав сесію паралельно з основною роллю в серіалі. Сам визнає, що іноді на майданчик приїздив просто після екзаменів.
- В «Дільничному з ДВРЗ» грав персонажа, сюжетна лінія якого майже повністю повторює його реальні стосунки. Його партнерка у серіалі — це його дружина в житті. Історія кохання на екрані перегукується з особистими переживаннями.
- Через перенавантаження зйомками одночасно в кількох серіалах, одного разу задрімав просто в кадрі. На екрані видно, як актор сидить із привідкритими очима, але при цьому ледь чутно хропе. Дублі залишили для монтажу, бо сцена виглядала природно.
- На початку повномасштабного вторгнення разом із дружиною та сином ховався у селі Мила під Києвом. У будинок, де вони були, двічі влучили снаряди. Сім’я вижила, тимчасово виїхала до Львова, а після повернення актор продовжив зніматися.
- Мати Віталія надіслала йому на вступну сесію цілий ящик із домашньою їжею. Гуртожиток з’їв усе за одну ніч. Сам Іванченко згадує це як найтепліший і найщемкіший спогад — бо за кілька місяців мама померла.
- Дружину побачив на вулиці, коли вона працювала промоутеркою. Підійшов і сказав, що буде з нею в одному театрі. На той момент вони навіть не були знайомі. За кілька років разом грали на сцені, потім побралися.
- Сина в родині називають другим режисером. Хлопчик просить не в школу, а в театр. Знає всі репліки й уважно стежить за процесом, сидячи з боку. Одного разу виправив мати, бо вона забула інтонацію в сцені.
- Під час нервового періоду після зйомок вирішив запросити дружину на риболовлю. Вона спершу відмовилася, але потім втяглася настільки, що ловила краще за нього. Тепер у родини є свої рибальські маршрути.
- Після того як з’ясувалося, що замість зйомок серіалу «Слуга народу 3» створюється передвиборча реклама, вийшов із проєкту. Відмовився брати участь у політичній кампанії, навіть під прикриттям серіального образу.
У кіно та на телебаченні Іванченко дебютував у середині двотисячних років і відтоді знявся більш ніж у 75 стрічках та серіалах. Початкові екранні ролі мали епізодичний характер, однак поступово актор сформував власну нішу. Саме комедійні образи забезпечили йому широку впізнаваність серед глядачів.