Не кожне світло йде від лампи, як і не кожне знання від диплома. Слова “освітлений” і “освічений” схожі на слух, але служать зовсім різним реченням. Один описує світло, інший – розум, і плутати їх у мовленні так само прикро, як читати книжку в темряві.
Як виглядають речення з паронімами “освітлений” і “освічений”
Пароніми – це слова, що подібні за звучанням і написанням, але мають різне лексичне значення та граматичні особливості.
Вони не є однокореневими і не взаємозамінні в реченні. Уживання паронімів вимагає уважності до контексту.
Речення зі словом “освічений”
Слово “освічений” має чітко зафіксоване тлумачення в академічних словниках української мови. В одинадцятитомному виданні Словник української мови за редакцією Івана Білодіда, виданому Інститутом мовознавства імені О. О. Потебні АН УРСР у 1970–1980 роках, подано визначення. У томі п’ятому 1974 року слово тлумачиться як той, хто має освіту, володіє знаннями, культурний.
- Людину вважали освіченою, якщо вона могла пояснити витоки історичних подій і логіку законів.
- У дискусії він проявив себе як освічений опонент, що не дозволяє емоціям перекривати аргументи.
- Її письмові роботи свідчили про глибоку і системну освіченість у галузі гуманітаристики.
- За етикетом, освічений співрозмовник стежить не лише за змістом, а й за формою мовлення.
- Батьки прагнули дати дітям доступ до книжок, бо вірили, що освіченість — це не розкіш, а потреба.
- Його поведінка вирізнялася спокоєм і впевненістю, притаманними освіченим і досвідченим людям.
- Серед учасників програми були як освічені молоді науковці, так і техніки з практичним досвідом.
- Під час екскурсії гід демонстрував рівень освіченої людини, здатної вести розповідь без підглядання в нотатки.
- Освіченими називали тих, хто володів не лише знаннями, а й умінням поводитися у різних соціальних ситуаціях.
- Серед вимог до кандидатів була ознака освіченості як критерію стратегічного мислення і розуміння контексту.
Слово “освічений” найчастіше трапляється в характеристиках особистостей у наукових і публіцистичних текстах. Воно також використовується у діловому стилі як показник компетентності. У мовній практиці слово вказує на інтелектуальний і культурний рівень людини, а не лише на наявність формальної освіти.
Речення зі словом “освітлений”
Слово “освітлений” має закріплене тлумачення в авторитетних джерелах української мови.
В одинадцятитомному Словнику української мови за редакцією Івана Білодіда, підготовленому Інститутом мовознавства імені О. О. Потебні АН УРСР, у томі п’ятому (1974, стор. 596) зазначено, що це дієприкметникова форма від дієслова "освітлити" – тобто зробити щось видимим завдяки світлу.
Це може бути природне або штучне джерело, результат якого фіксується у просторі чи на об’єкті.
- Простора зала була освітлена м’яким теплим світлом, що створювало атмосферу спокою.
- Увечері алеї парку залишалися безлюдними, хоча добре освітленими ліхтарями.
- Через вікно пробивалося сонячне проміння і освітлювало стіл, застелений білою скатертиною.
- Освітлений фасад музею вночі виглядав навіть величніше, ніж удень.
- Доріжка до будинку була освітлена світлодіодними лампами, вмонтованими в землю.
- Під час читання він сидів біля освітленого торшером крісла, загорнувшись у вовняний плед.
- Освітлений тунель метро здавався нескінченним, хоча поїзд мчав з великою швидкістю.
- Над входом світилася освітлена вивіска, яку було видно з усієї площі.
- Сцена театру була рівномірно освітлена з кількох боків, що дозволяло акторам не потрапляти в тінь.
- Освітлені кімнати першого поверху контрастували з темрявою горища.
Слово “освітлений” активно вживається у побутових описах, художній прозі, технічних характеристиках і в архітектурній термінології. У всіх випадках воно фіксує стан об’єкта в результаті дії світла і допомагає точно передати візуальні параметри простору.
Речення зі словами “освітлений” і “освічений” разом з пояненням
Уживання паронімів часто стає джерелом мовних помилок, особливо коли слова подібні за звучанням, але мають різні граматичні ознаки.
Крім пари "освітлений" і "освічений", до частих паронімів належать "адресат" і "адресант", "ефективний" і "ефектний", "компанія" і "кампанія".
Розрізнення таких слів потребує розуміння як лексики, так і частиномовної належності. Особливу складність становлять поєднання паронімів в одному реченні.
Приклади речень зі словами “освітлений” і “освічений”:
| Речення | Пояснення |
|---|---|
| Освічений лектор виступав у великому, яскраво освітленому залі. | Поєднання характеристик людини (знання) і простору (світло). |
| У добре освітленому кабінеті працював освічений консультант з історії права. | Показано професійність фахівця та умови його роботи. |
| Освічені учасники семінару зібралися в освітленому конференц-залі під куполом бібліотеки. | Освітлення як ознака простору, освіченість — соціальна характеристика. |
| Освітлений простір музею справляв враження завдяки роботі освіченого дизайнера. | Підкреслено результат роботи спеціаліста візуального профілю. |
| Освітлений екран демонстрував дані, які пояснював спокійний і освічений спікер. | Двоє «комунікаторів»: технічний (екран) і інтелектуальний (людина). |
| В освітленому підвалі працював освічений археолог, розкриваючи культурні шари. | Контраст між простором і високим фаховим рівнем. |
| Освічений лікар приймав пацієнтів у чистому, добре освітленому кабінеті. | Типовий контекст для офіційно-ділового стилю. |
| Освітлений шлях до храму викликав повагу, яку підтримував голос освіченого ченця. | Символіка світла і знання в релігійному контексті. |
| Освітлене вікно в кімнаті освіченої старенької жінки світилися до пізньої ночі. | Умовне поєднання інтелектуального життя і побутової деталі. |
| Освітлений екзаменаційний зал зібрав найосвіченіших студентів факультету. | Академічне середовище, де зіткнулися світло і розум. |
Слово “освітлений” є дієприкметником пасивного стану, утвореним від дієслова “освітлити”. Воно виконує функцію означення і погоджується з іменником у роді, числі та відмінку. Слово “освічений” – прикметник, що перейшов з дієприкметникової форми в якісну ознаку особи.
Обидва слова вимагають точного контекстуального вживання. Їх плутанина змінює зміст висловлювання і порушує мовну логіку. У граматиці української мови обидва належать до прикметникових форм, але з різним джерелом і роллю в реченні.