Приклади речень з паронімами “освітлений” і “освічений”

Зміст

Не кожне світло йде від лампи, як і не кожне знання від диплома. Слова “освітлений” і “освічений” схожі на слух, але служать зовсім різним реченням. Один описує світло, інший – розум, і плутати їх у мовленні так само прикро, як читати книжку в темряві.

Як виглядають речення з паронімами “освітлений” і “освічений”

Пароніми – це слова, що подібні за звучанням і написанням, але мають різне лексичне значення та граматичні особливості.

Вони не є однокореневими і не взаємозамінні в реченні. Уживання паронімів вимагає уважності до контексту.

Речення зі словом “освічений”

Слово “освічений” має чітко зафіксоване тлумачення в академічних словниках української мови. В одинадцятитомному виданні Словник української мови за редакцією Івана Білодіда, виданому Інститутом мовознавства імені О. О. Потебні АН УРСР у 1970–1980 роках, подано визначення. У томі п’ятому 1974 року слово тлумачиться як той, хто має освіту, володіє знаннями, культурний.

  1. Людину вважали освіченою, якщо вона могла пояснити витоки історичних подій і логіку законів.
  2. У дискусії він проявив себе як освічений опонент, що не дозволяє емоціям перекривати аргументи.
  3. Її письмові роботи свідчили про глибоку і системну освіченість у галузі гуманітаристики.
  4. За етикетом, освічений співрозмовник стежить не лише за змістом, а й за формою мовлення.
  5. Батьки прагнули дати дітям доступ до книжок, бо вірили, що освіченість — це не розкіш, а потреба.
  6. Його поведінка вирізнялася спокоєм і впевненістю, притаманними освіченим і досвідченим людям.
  7. Серед учасників програми були як освічені молоді науковці, так і техніки з практичним досвідом.
  8. Під час екскурсії гід демонстрував рівень освіченої людини, здатної вести розповідь без підглядання в нотатки.
  9. Освіченими називали тих, хто володів не лише знаннями, а й умінням поводитися у різних соціальних ситуаціях.
  10. Серед вимог до кандидатів була ознака освіченості як критерію стратегічного мислення і розуміння контексту.

Слово “освічений” найчастіше трапляється в характеристиках особистостей у наукових і публіцистичних текстах. Воно також використовується у діловому стилі як показник компетентності. У мовній практиці слово вказує на інтелектуальний і культурний рівень людини, а не лише на наявність формальної освіти.

Речення зі словом “освітлений”

Слово “освітлений” має закріплене тлумачення в авторитетних джерелах української мови.

В одинадцятитомному Словнику української мови за редакцією Івана Білодіда, підготовленому Інститутом мовознавства імені О. О. Потебні АН УРСР, у томі п’ятому (1974, стор. 596) зазначено, що це дієприкметникова форма від дієслова "освітлити" – тобто зробити щось видимим завдяки світлу.

Це може бути природне або штучне джерело, результат якого фіксується у просторі чи на об’єкті.

  1. Простора зала була освітлена м’яким теплим світлом, що створювало атмосферу спокою.
  2. Увечері алеї парку залишалися безлюдними, хоча добре освітленими ліхтарями.
  3. Через вікно пробивалося сонячне проміння і освітлювало стіл, застелений білою скатертиною.
  4. Освітлений фасад музею вночі виглядав навіть величніше, ніж удень.
  5. Доріжка до будинку була освітлена світлодіодними лампами, вмонтованими в землю.
  6. Під час читання він сидів біля освітленого торшером крісла, загорнувшись у вовняний плед.
  7. Освітлений тунель метро здавався нескінченним, хоча поїзд мчав з великою швидкістю.
  8. Над входом світилася освітлена вивіска, яку було видно з усієї площі.
  9. Сцена театру була рівномірно освітлена з кількох боків, що дозволяло акторам не потрапляти в тінь.
  10. Освітлені кімнати першого поверху контрастували з темрявою горища.

Слово “освітлений” активно вживається у побутових описах, художній прозі, технічних характеристиках і в архітектурній термінології. У всіх випадках воно фіксує стан об’єкта в результаті дії світла і допомагає точно передати візуальні параметри простору.

Речення зі словами “освітлений” і “освічений” разом з пояненням

Уживання паронімів часто стає джерелом мовних помилок, особливо коли слова подібні за звучанням, але мають різні граматичні ознаки.

Крім пари "освітлений" і "освічений", до частих паронімів належать "адресат" і "адресант", "ефективний" і "ефектний", "компанія" і "кампанія".

Розрізнення таких слів потребує розуміння як лексики, так і частиномовної належності. Особливу складність становлять поєднання паронімів в одному реченні.

Приклади речень зі словами “освітлений” і “освічений”:

РеченняПояснення
Освічений лектор виступав у великому, яскраво освітленому залі.Поєднання характеристик людини (знання) і простору (світло).
У добре освітленому кабінеті працював освічений консультант з історії права.Показано професійність фахівця та умови його роботи.
Освічені учасники семінару зібралися в освітленому конференц-залі під куполом бібліотеки.Освітлення як ознака простору, освіченість — соціальна характеристика.
Освітлений простір музею справляв враження завдяки роботі освіченого дизайнера.Підкреслено результат роботи спеціаліста візуального профілю.
Освітлений екран демонстрував дані, які пояснював спокійний і освічений спікер.Двоє «комунікаторів»: технічний (екран) і інтелектуальний (людина).
В освітленому підвалі працював освічений археолог, розкриваючи культурні шари.Контраст між простором і високим фаховим рівнем.
Освічений лікар приймав пацієнтів у чистому, добре освітленому кабінеті.Типовий контекст для офіційно-ділового стилю.
Освітлений шлях до храму викликав повагу, яку підтримував голос освіченого ченця.Символіка світла і знання в релігійному контексті.
Освітлене вікно в кімнаті освіченої старенької жінки світилися до пізньої ночі.Умовне поєднання інтелектуального життя і побутової деталі.
Освітлений екзаменаційний зал зібрав найосвіченіших студентів факультету.Академічне середовище, де зіткнулися світло і розум.

Слово “освітлений” є дієприкметником пасивного стану, утвореним від дієслова “освітлити”. Воно виконує функцію означення і погоджується з іменником у роді, числі та відмінку. Слово “освічений” – прикметник, що перейшов з дієприкметникової форми в якісну ознаку особи.

Обидва слова вимагають точного контекстуального вживання. Їх плутанина змінює зміст висловлювання і порушує мовну логіку. У граматиці української мови обидва належать до прикметникових форм, але з різним джерелом і роллю в реченні.





Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *