На Свято Жнив дехто дякує за гарбузи, а дехто — за інтернет, який не «завис». Хтось молиться за врожай на полі, а хтось — за врожай п’ятірок у щоденнику. Але якщо говорити серйозно (ну майже), то християнські вірші на свято жнив — справжній скарб для вчителів недільної школи і батьків, яким треба щось глибоке, коротке і з душевним підтекстом. Бо дякувати за хліб на столі і добрі справи — це не тільки смачно, а ще й по-Біблійному.
Християнські вірші до свята Жнив: чому святкують і як дякують Богу
В Україні Свято Жнив зазвичай відзначають наприкінці серпня або на початку вересня, коли основний врожай уже зібраний. У протестантських та євангельських церквах дата може варіюватися, залежно від громади та регіону.
Свято Жнив звучить як симфонія колосків, пахне пирогами з яблуками і має вигляд усміхненої бабусі з кошиком груш. У християнських громадах його чекають, як дитина чекає варення після посту. Це день, коли щира подяка ллється не лише зі слів, а й з банок із компотом. Саме тому християнські вірші до свята Жнив звучать із особливою теплотою та натхненням.
Що роблять на Свято Жнив у християнській традиції: обряди, традиції та святкові моменти:
- Прикрашають храм дарами.
- Викладають букети з колосків.
- Приносять плоди до вівтаря.
- Читають уривки зі Святого Письма.
- Моляться за новий врожай.
- Діти декламують подячні вірші.
- Звучать псалми і духовні гімни.
- Святкують разом після служби.
Таке свято вчить дякувати навіть за найменшу редиску і бачити в гарбузі справжнє благословення. Бо коли вдячність щира, то і глечик із медом стає мовчазною молитвою. А вірші, прочитані дітьми, залишаються в пам’яті краще за будь-які святкові фотозвіти.
Короткі дитячі вірші на Свято Жнив: теплі рядки з великою вдячністю
Коли дитина читає віршик про гарбуз, навіть сам гарбуз від хвилювання червоніє. Маленькі поети завжди додають у риму трохи сонця, трішки каші та обов’язково пару крихт з печива. Дитячі вірші на Свято Жнив — як пиріжки з любов’ю: прості, ароматні й дуже щирі.
В день подяки Його прославляю!
За любов, за ласку і спасіння,
І за всі Його благословіння!
Зі мною вся моя сім’я!
Подяку Господу складаєм
За всі дари, що нині маєм!
Хвалим Бога за дари всілякі,
І хоч я така іще маленька,－
Теж прославлю Його всім серденьком!
Як грози літом грізні,
То все буяє рясно,
І так росте прекрасно.
А як дощу немає,
То поле засихає,
Врожай той невеликий,
Та Бог про нас подбає.
Після таких виступів бабусі втирають сльозу, а тати аплодують так, ніби побачили власного сина в ролі пророка Єлисея. Дітям свято Жнив допомагає зрозуміти, чому варто дякувати навіть за яблуко без черв’яка. І якщо малеча вивчила два рядки про пшеницю, то вже можна вважати, що духовне зерно впало у добрий ґрунт.
Повномірні християнські вірші на Свято Жнив для дітей: святкові строфи з великою душею
За давньою легендою, ангели щоосені спускаються на поля і збирають не тільки пшеницю, а й людську вдячність. Кажуть, одного разу один маленький хлопчик прочитав вірш на Жнива з таким запалом, що аж глечик із медом захитався від радості. Відтоді кожен, хто щиро декламує слово подяки, дарує Богові врожай з дитячого серця.
Тепер вся земля до весни спочива.
Та Біблія мовить пророчі слова:
«На ниві Господній тривають жнива.»
А ми все в турботах, ділах, марноті:
Маєток, достаток, проблеми пусті.
Не все, що бажала душа досягли;
Ще стільки всього ми б набути могли,
Та часу бракує… Стривайте, заждіть!
Здається знайома вже пісня звучить,
Неначе у притчі Ісуса Христа:
«В господаря нива вродила густа.
Він клуні нові будувати зібравсь,
Та Бога прославити не здогадавсь.
Збирав на землі той господар скарби
І вирок суворий отримав собі.»
Чи ми не забули, як він, Божий страх
І стали немудрі в Господніх очах?
Допоки ще будем блукать, як сліпці?
Згадаймо: життя наше в Божій руці,
Відчуймо, що Вічність чекає на нас,
Збираймо на небі – останній бо час!
Господь закликає: залишмо усе,
Вже літо минуло, хто ще не спасен?
Рушаймо у путь по вузеньких стежках,
Не будьмо легкими на Божих вагах!
Всі сили свої докладім до того,
Щоб люди почули ще Слово Його!
Молімося щиро за ближніх своїх
І будьмо як світло в темряві для них.
Почнем працювати на ниві Отця,
Щоб в небі дістать в нагороду вінця.
День подяки Творцеві за блага Його нескінченні,
Із святого Письма у думках моїх в’ються слова:
”Пройшло літо, жнива закінчились, а ми…－не спасенні…”
Ну чому не спасенні.., мій Боже? Не можу збагнуть!
Ми ж ходили в служіння, Тебе прославляли… молились!
І спокою слова ці мені довгий час не дають,
Це сигнал, щоб сьогодні задумались ми… зупинились…
Чим весною засіяли ниву життєву свою?
Що в скарбницю сердечну у пору погожу вкладали?
Знаю… Всім би хотілось втішатись в прекраснім раю,－
Та які ми снопи для Ісуса у рік цей пожали?
Не на когось дивімось… На себе, у серце своє,
Як твій ближній прожив? － на суді Бог не буде питати!
Він оцінить життя і служіння твоє і моє,
По заслузі одержить там кожен від Нього заплату.
Неспасенний… － це вирок жахливий на вічні віки!
Дуже страшно той висновок буде людині почути,
За діла нечестиві, слова і за грішні думки, －
Муки пекла терпіти й від Бога відлученим бути.
Ще гіркіше в той день буде тому, хто Господа знав,
На служіння приходив, був членом у церкві, молився,
А стосунків близьких із Ісусом ніколи не мав,
І від Духа, народженням зверху, на жаль, не родився.
Літо Божої милості вже добігає кінця,
Поки маємо час, ще не пізно сьогодні змінитись,
Запасайтесь оливою ви для свого каганця,
Щоб горіло в нім світло й готовим з Ісусом зустрітись.
В свято Жнив хай молитва пол’ється від серця, жива,
Покаяння Йому принесім в день цей благословенний,
Щоб при зустрічі з Богом почути чудові слова:
”Вірний, відданий раб! Ввійди в царство Моє… ти спасенний!”
Закон простий і важкий водночас.
Як часто ми не хочемо збирати
Плоди з тих зерен, що посіяли в свій час.
Що ти посіяв – будеш жати.
Збереш плоди у десять, двадцять крат.
Усе сповна в житті своєму будеш мати,
До дна ти вип’єш чашу болю й втрат.
Якщо ти сіяв вітер – пожнеш бурю.
Маленька заздрість у твоїх думках
Розпалить ворожнечу в тихім морі,
Ти матимеш самотність, злість і страх.
Якщо ти зрадив, хоч би в незначному,
Хоч трошки не по правді учинив,
Через роки ти жатимеш утому
Від неправдивих лицемірних слів.
Тоді чекай вже зради від найближчих.
Такий закон: що сіяв – те і жнеш.
Законів справедливості немає вищих,
Від них в житті нікуди не втечеш.
Ти хочеш сіяти у марноту, у тління,
В земне багатство, в славу повсякчас,
А потім жати в небесах спасіння?
Такого не буває. Усьому свій є час.
Час розкидати й час збирати рясно
Плоди розпусти, гордощів, брехні.
Усе воно прийде та так невчасно,
Коли ти не чекатимеш, прийдуть вони.
Плоди зародять, коли ти житимеш щасливо
І будеш утішатися життям.
Ти не дивуйся, коли в дім твій так зрадливо
Постукає непрохана біда.
Страшні слова і важкі ці закони.
Я на коліна перед Господом схилюсь.
«Дай, Боже, сил пройти крізь перепони
І пережити жатву цю.»
Молюсь, але Христос нам дар дає безцінний –
Своє прощення. А яка ж ціна?
Закон же справедливості не став безсильним
І жатва мусить буть та де ж вона?
Та жатва на хресті Голгофи, в Преторії,
У Гефсиманському саду.
«Чому, Ісус, такі важкі Твої дороги?»
І чується: «Я жну, Я жну…
Гіркі плоди твої Я всі збираю,
Прокляття чашу випити іду,
Відради не від кого Я не маю,
Бо Я, дитя, за тебе жну».
Там, на хресті, Він жатву завершає.
Віддай Йому тягар, який ти мав.
Схилися перед Богом, Він все знає,
Бо Він за тебе все пожав.
Що я посіяла, те й мала б жати.
У мене в серці, як вогнем пекло.
Христос за мене йшов на хрест страждати.
Ну, як мені тепер не сіяти добро?
Бачу на столі.
Скільки їх багато –
Великі і малі.
Це подяка Богу
За дари з Землі,
Хоч вони є різні –
Великі і малі.
Все чудово нині,
Бо на полі на роздолі
Вечір скоро синій.
Плід чудовий, бо зимовий
Час наступить скоро.
Я збираю – не шукаю,
Положу в комору.
Дорослі розповідають дітям про Свято Жнив, коли самі ще з борошном на фартусі, а в руках — кошик з яблуками. Вони пояснюють, що хліб на столі — не просто їжа, а відповідь на молитву. Через казки, Біблію і приклади з життя діти дізнаються, чому важливо дякувати за кожне зернятко. І коли мама каже: «Бачиш гарбуз? Це Божий подарунок», дитина вже точно знає — і дякує віршем.
Вірші з Біблії на Свято Жнив: біблійні уривки про подяку, плоди й Божу щедрість
Збір урожаю згадується у Святому Письмі як час радості, вдячності та шанування Бога за Його благословення. У Книзі Вихід Бог наказав Ізраїлю святкувати свято Жнив як одне з трьох головних свят року: “Свято Жнив, первоплодів праці твоєї” (Вихід 23:16). У Євангелії Ісус також говорить про жнива як про символ Божої праці серед людей: “Жнива великі, а робітників мало” (Лука 10:2).
Добірка біблійних віршів для Свята Жнив:
- Вихід 23:16
“І Свято Жнив, первоплодів праці твоєї, що сієш на полі…” - Повторення Закону 16:10
“І справлятимеш свято тижнів Господу, Богові своєму, з доброї волі руки своєї, що даси…” - Левит 23:10
“Коли ви ввійдете до землі, що Я даю вам, і будете жати на ній жниво, то принесете снопа…” - Приповісті 3:9-10
“Шануй Господа з маєтку свого, і з початку всіх плодів своїх, і наповняться клуні твої щедро…” - Лука 10:2
“Жниво велике, та робітників мало; тож благайте Господаря жнива, щоб вислав робітників на жниво Своє.” - Псалом 65:10-11
“Ти землю навідуєш, напуваєш її, збагачуєш її вельми; ріка Божа повна вод… Ти вінчаєш рік добром Твоїм…”
Під час свята дорослі читають уривки з Біблії, пояснюючи дітям, що врожай — це благословення, а не лише результат праці. У цих словах діти чують більше, ніж римовану історію — вони чують голос Божої щедрості.