Син України Віталій Капранов умів говорити так, що навіть складні речі ставали ясними. Його жарти запам’ятовувалися не гірше, ніж цитати з книжок, а енергія завжди вела вперед. Людина, яка перетворила українське слово на інструмент дії, а книжку – на зброю гідності.
Біографія Віталія Капранова крізь події та покоління
Віталій Капранов народився 24 липня 1967 року в Дубоссарах у тодішній Молдавській РСР у родині українців. Дитинство минуло в Очакові на Миколаївщині, де брати-близнюки закінчили школу.
Шкільна програма була російськомовна, тож шлях до українського слова починався вдома. Кінець радянської епохи, перебудова, перші бізнеси та перші літературні спроби задали тон подальшим рокам.
Юні роки Віталія Капранова серед моря, музики та родинного тепла
Дитинство Віталія Капранова минуло в Очакові, місті, де море стає частиною характеру. У школі він навчався разом із братом Дмитром, обидва відзначалися старанністю і цікавістю до точних наук. Після уроків вони бігли до музичної школи, де освоювали фортепіано, а вечорами тренувалися на килимі з греко-римської боротьби.
Поєднання музики і спорту сформувало витримку, посидючість і вміння виступати перед людьми. Родина підтримувала кожен їхній крок, адже батьки з дитинства прищепили любов до українського слова і праці. У шкільні роки хлопці почали писати перші тексти, брали участь у конкурсах, цікавилися історією рідного краю. Це був час, коли закладалася основа майбутнього таланту видавців і письменників.
Освіта Віталія Капранова та перші студентські кроки у великий світ
Після закінчення школи Віталій вступив до Уральського політехнічного інституту, де вивчав технічну кібернетику. Навчання вимагало точності і системності, тому він швидко опанував складні дисципліни і вмів аналізувати будь-яке завдання.
Пізніше продовжив освіту в Московському енергетичному інституті, отримавши міцну технічну базу, яка згодом стала у пригоді у видавничій справі.
У студентському середовищі Капранов виявив організаторські здібності, був активним у культурних ініціативах, збирав однодумців для дискусій про українську літературу і мову. Тоді ж з’явилися перші плани створення україномовного видання, а разом із братом Віталій почав пробувати сили у бізнесі та громадській роботі. Студентські роки стали періодом пошуку свого покликання, яке пізніше переросло у велике видавниче життя.
Все про особисте життя, дружину та дітей Віталія Капранова
Віталій Капранов побудував родину, де панували взаємна підтримка і творча атмосфера. У 1987 році під час відпочинку в Очакові брати Віталій і Дмитро познайомилися з сестрами-близнючками Інною та Світланою. Через рік обидві пари одружилися, перетворивши знайомство на подвійне весілля, яке запам’яталося всьому місту.
Дружина Віталія, Інна Капранова, за освітою економістка, займалася власними проєктами у сфері моди й туризму, розвиваючи бренд жіночого одягу Kapranova&Kapranova разом із сестрою Світланою.
Подружжя Віталія та Інни виховало сина і доньку. Діти зростали в атмосфері працьовитості, любові до книги і поваги до родинних традицій. Обидві сім’ї Капранових жили в одному великому будинку під Києвом, де виховували чотирьох дітей разом, без поділу на “своїх” і “чужих”. Старші сини з родини братів нині служать у Збройних силах України, виконуючи військовий обов’язок із гідністю. Донька Віталія обрала творчу професію художниці та брала участь у мистецьких проєктах.
Родина залишалася для Капранова головною опорою у видавничій справі. Дружини допомагали в організації подій і виставок, діти зростали поряд із книгами, які створювали їхні батьки. Спільне життя двох братів і двох сестер стало прикладом великої родини, об’єднаної спільними цінностями, працелюбністю і любов’ю до України.
Книги Віталія Капранова як літературна спадщина братів
Віталій Капранов казав у одному з інтерв’ю, що “книга має жити не на полиці, а в голові читача”. Його творчість підтвердила ці слова – кожен роман брав початок із реальних історій і питань, що хвилювали країну. Разом із братом Дмитром він створив літературний дует, який дав українському читачеві десятки сюжетів про гідність, пам’ять і силу характеру.
Видання, створені під спільним авторством братів Капранових, увійшли до літературної історії України. Найвідоміші з них:
Твори Капранова перекладалися, перевидавалися і входили до навчальних програм як приклад якісної української прози. Його книги вирізнялися простотою мови і точністю думки, що робило їх близькими до читача.
Перший роман Кобзар 2000 брати писали десять років, а після виходу видання його називали літературним експериментом, який повернув Шевченка у XXI століття.
Кар’єра Віталія Капранова від видавця до “голосу української культури”
Віталій Капранов створив видавництво, коли в Україні бракувало книжок рідною мовою. Ідея каталогу поштою «Книгоноша» стала початком великої справи, яка відродила інтерес до українського слова. Його шлях у професії складався з рішень, що формували культурний простір країни.
| Рік | Подія | Результат |
|---|---|---|
| 1998 | Запуск каталогу «Книгоноша» | Створення системи поширення україномовних книг |
| 1999 | Конкурс «Золотий Бабай» | Відкриття нових авторів гостросюжетного роману |
| 2000 | Заснування видавництва «Зелений пес» | Початок незалежного українського книговидання |
| 2004 | Акція протесту біля Кабміну | Привернення уваги до проблем української книги |
| 2007 | Створення антипремії «Золотий намордник» | Сатира на чиновників за зневагу до громадян |
| 2012 | Балотування до Верховної Ради від партії «Українська платформа Собор» | Публічне відстоювання прав культури і книговидання |
| 2015 | Ведучий програми «Брат за брата» на ZIK | Викриття корупційних і соціальних проблем |
| 2019 | Запуск YouTube-каналу «імені Тараса Шевченка» | Популяризація історії України серед молоді |
| 2022 | Участь у теробороні Києва | Захист країни у перші дні війни |
Кар’єра Віталія Капранова охопила літературу, телебачення, політику і громадську діяльність. Він залишив після себе приклад послідовної праці на користь мови і культури.
Під час прем’єри YouTube-каналу «імені Тараса Шевченка» перше відео про історію України за десять хвилин зібрало пів мільйона переглядів за місяць, що стало рекордом серед україномовних освітніх проєктів.
Останні роки життя Віталія Капранова та його спадщина для України
Зараз Віталія Капранова вже нема з нами, але його присутність відчувається у словах і справах, які продовжують жити. Після 2022 року він присвятив себе роботі у теробороні Києва, підтримці видавництва «Зелений пес» і розвитку каналу «імені Тараса Шевченка». У важкий час війни він писав, виступав у медіа, допомагав волонтерам і підтримував військових. Для нього книга залишалася зброєю, а слово – частиною боротьби за Україну.
Після втрати брата Дмитра він самотужки продовжив усі спільні проєкти. Капранов працював над новими випусками історичних відео, займався виданням книжок, підтримував колег і друзів творчими порадами. Його енергія тримала колектив видавництва в дії навіть у найважчі місяці. Родина стала для нього центром рівноваги, а дім під Києвом – місцем, де знайшли притулок і близькі, і люди, що втратили оселю під час війни.
Спадщина Віталія Капранова складається з книжок, які читають школярі, студентські тексти, що цитуються в університетах, і відео, які переглядають мільйони. Його позиція, сформована досвідом боротьби і любові до країни, стала прикладом для тих, хто продовжує його справу. Віталій Капранов залишив слід у культурі як людина, що перетворила українське слово на частину щоденного життя.