Максим Рильський належить до постатей, без яких українська література ХХ століття втрачає опору і масштаб. Його життя поєднало шлях поета, перекладача, науковця та інтелектуала з європейським мисленням і глибоким знанням класики. Біографія Рильського розкриває походження, освіту, творчі етапи й умови, у яких формувався його поетичний голос.
Біографія Максима Рильського коротко та по суті
Максим Рильський народився 19 грудня 1895 року в Києві. Його життя припало на завершення доби Російської імперії, Першу світову війну, Українську революцію 1917–1921 років та встановлення радянської влади в Україні.
Формування поета відбувалося в умовах різких історичних змін, коли українська культура переживала тиск, цензуру й одночасно активний інтелектуальний розвиток.
Ким була мати Максима Рильського
Матір Максима Рильського звали Меланія Федорівна, вона походила з селянської родини з Київщини і добре знала народну мову та пісенну традицію. Саме від матері поет перейняв любов до українського слова, фольклору й живої розмовної інтонації, яка згодом відчувалася у віршах.
Родинна атмосфера поєднувала інтелігентське середовище батька і глибоку народну культуру матері, що сформувало світогляд Рильського з ранніх років.
Батько поета Тадей Рильський був відомим громадським діячем, етнографом і публіцистом, пов’язаним із українським національним рухом кінця XIX століття. У домі часто говорили про літературу, історію та культуру, а коло знайомств родини охоплювало письменників, науковців і митців. Родина дала Рильському міцну гуманітарну основу і внутрішню дисципліну, які згодом визначили його шлях у літературі та науці.
Яку здобув освіту Максим Рильський
Початкову освіту Максим Рильський отримав удома в інтелігентному родинному середовищі з великою увагою до мов і гуманітарних знань. Далі він навчався у приватній гімназії Володимира Науменка в Києві, яка вважалася осередком української культури та прогресивної освіти. Згодом Рильський вступив до Університету Святого Володимира, де вивчав медицину, а пізніше історію та філологію, поєднуючи навчання з активною літературною працею.
Цікаві факти про особисте життя Максима Рильського
Особисте життя Максима Рильського залишалося стриманим і зосередженим навколо родини, праці та інтелектуального кола. Побут поета формувався під впливом виховання, звички до дисципліни й любові до тиші. Домашній простір для Рильського мав значення джерела рівноваги й творчої зосередженості.
- Його дружиною була балерина Поліна Куманчук, з якою він прожив понад тридцять років. Їхні стосунки базувалися на взаємоповазі та інтелектуальному зв’язку.
- Син Борис Рильський став літературознавцем і перекладачем. Після смерті батька він очолив музей поета й опікувався його архівом.
- Він вважав, що письменник має бути зібраним у побуті так само, як і в тексті. Одяг, розклад дня, письмовий стіл — усе мало бути організованим.
- На подвір’ї його дому в Голосієво було багато рідкісних рослин. Поет сам вирощував айстри, піони й півонії.
- У київській оселі Рильського збиралися митці, молоді літератори, друзі з університету. Він читав нові вірші, обговорював переклади, ділився нотатками.
- Попри складні стосунки з владою, Рильський ніколи не виступав із різкою критикою. Його стриманість допомогла зберегти свободу творчості.
- Завжди носив піджак і сорочку з запонками. Навіть вдома виглядав охайно — це була частина його внутрішньої етики.
- Читав оригінальні твори французькою, польською, латинською, німецькою. Це дало змогу перекладати з першоджерел.
- Мав фортепіано, знав теорію музики і слухав класичні твори щодня. Його ритм і пауза в поезії мали музичну основу.
- Усе, що писав, складав акуратно в шафи. Його кабінет став основою для створення літературного музею в Голосіївському парку.
Закрита, але цілісна постать Рильського розкривається через його побут і вчинки. Він не дозволяв собі показовості, але залишив по собі міцний слід – у віршах, перекладах, стилі життя й у тиші свого саду.
Творчість та вірші Максима Рильського
Його поезія поєднувала класичну форму з філософськими роздумами і глибокою повагою до культури. Рильський уникав абстракцій, ретельно вивіряв ритм, працював зі змістом і сміливо експериментував із жанрами. Його творчий шлях охоплював період раннього неоромантизму, етап неокласицизму й воєнну публіцистику.
Паралельно з літературною діяльністю працював у редакції, викладав у вищих навчальних закладах, очолював Інститут мистецтвознавства, фольклору та етнографії Академії наук УРСР, а також редагував журнал «Київ».
- «На білих островах» — збірка поезій, 1910.
- «Гомін і відгомін» — лірика, 1929.
- «Синя далечінь» — філософська поезія, 1922.
- «Троянди й виноград» — вірші та поетичні мініатюри, 1957.
- «Слово про рідну матір» — патріотична поема, 1943.
- «Літо» — цикл поезій, 1930.
- «Україна» — громадянська лірика, 1938.
- «Молюсь і вірю» — філософський вірш, 1925.
- «Запашна гілка м’яти» — інтимна лірика, 1948.
- «Пісня про рушник» — вірш-пісня, 1958 (музика Платона Майбороди).
- переклад «Пан Тадеуш» Адама Міцкевича — поема, 1927.
- переклади творів Гете, Байрона, Пушкіна, Гюго, Верлена — різні роки, переважно між 1920–1950.
Рильський підтримував дружні стосунки з Миколою Зеровим, Павлом Тичиною, Андрієм Малишком, Олександром Довженком. Їхня присутність у його колі впливала на стиль, тематику й обсяг діалогу між словом і часом. Він належав до тих, хто писав не в порожнечу, а у відповідь – розумному, мислячому співрозмовнику.
Хронологічна таблиця біографії Максима Рильського
Останні роки поет прожив у власному будинку в Голосієво, де писав, приймав гостей і доглядав сад. Працював у Академії наук УРСР, очолював інститут, продовжував переклади й поетичні цикли. Попри стан здоров’я, зберігав звичний темп – вірші створював до останніх місяців життя.
| Рік | Подія |
|---|---|
| 1895 | Народився 19 грудня в Києві |
| 1908 | Перша публікація в журналі «Українська хата» |
| 1910 | Вийшла перша збірка «На білих островах» |
| 1911–1915 | Навчався в Київському університеті (фізико-математичний факультет) |
| 1918 | Повернувся до Києва, вчителював у селі, писав нові вірші |
| 1923 | Вступив до групи неокласиків |
| 1927 | Переклав поему «Пан Тадеуш» |
| 1930-ті | Пережив арешт і обмеження творчої свободи |
| 1943 | Написав поему «Слово про рідну матір» |
| 1944–1960 | Очолював Інститут мистецтвознавства, фольклору та етнографії |
| 1956 | Став академіком Академії наук УРСР |
| 1957 | Вийшла збірка «Троянди й виноград» |
| 1960 | Помер 24 липня в Києві |
Максима Рильського поховано на Байковому кладовищі. На надгробку немає пишних написів, лише просте ім’я й дати – як і личило людині, яка цінувала зміст понад форму. Його будинок у Голосієво перетворено на літературно-меморіальний музей.