Вони завжди вітаються першими і приносять каву, якщо знають, що з неї виграють. Від їхніх обіймів холодніє шкіра, а від слів — гуглиш цитати, щоб відповісти красиво. А потім доводиться знову налаштовувати довіру, як старий Wi-Fi на дачі.
Як зрозуміти хто такі “фальшиві” люди і цитати про них від провідних психологів
Кожна дитина з’являється у світ відкритою до любові та взаємності. Злість, заздрість і дволикість не входять у стартовий набір. Життя підкидає ситуації, які змушують адаптуватися, захищатися та вигадувати вигідні ролі. Іноді така маска стає зручною, а брехня — способом існування.
Хто такі “фальшиві” люди з точки зору психології
Фальшивість — це психологічна стратегія, яку людина обирає для захисту або отримання вигоди. Зовнішньо така людина поводиться приязно, а внутрішньо приховує справжні думки, почуття і мотиви.
Британський психіатр і письменник, Роналд Ленг сказав: "Ми божеволіємо, коли намагаємось бути тим, ким нас хочуть бачити інші." Цим він звертав увагу на те, що постійне носіння чужої маски призводить до психологічного виснаження і втрати ідентичності. Для Ленга фальшивість — це не симптом моральної слабкості, а результат внутрішнього конфлікту.
Поведінка стає способом адаптації до середовища, де щирість карається або не дає бажаного результату. Щоб вижити, людина створює фасад, який виглядає приємно для інших, але не відповідає її глибинним реакціям.
Засновник аналітичної психології, Карл Густав Юнг сказав: "Маска, якою ми прикриваємо себе, зрештою приростає до обличчя." Цим він хотів пояснити, що людина, яка тривалий час грає соціальну роль або приховує справжні емоції, втрачає здатність бути собою. Юнг досліджував архетипи і феномен "персони" — соціальної маски, яка може повністю витіснити справжнє «я».
Це відбувається поступово. Спочатку людина просто мовчить про щось важливе. Потім говорить те, що від неї чекають. Далі починає маніпулювати словами, щоб отримати більше любові, схвалення, грошей, впливу. І в якийсь момент забуває, як виглядає без маски.
Чому це відбувається з людьми
Це відбувається поступово. Спочатку людина просто мовчить про щось важливе. Потім говорить те, що від неї чекають.
Далі починає маніпулювати словами, щоб отримати більше любові, схвалення, грошей, впливу. І в якийсь момент забуває, як виглядає без маски. Психологи пояснюють, що фальшива поведінка виникає у таких випадках:
- відсутність емоційної безпеки в дитинстві;
- наслідування батьківських стратегій виживання;
- досвід відторгнення у колективі;
- сильний сором за себе справжнього;
- бажання контролювати думку інших.
У подібних умовах людина починає жити, граючи роль. Вона може посміхатись, коли зла, погоджуватись, коли обурена, підтримувати, коли заздрить. Її внутрішній світ ховається, бо колись його відкинули.
Автор теорії транзакційного аналізу, Ерік Берн сказав: "Люди грають у психологічні ігри, бо бояться показати, хто вони насправді." Цим він пояснював, що фальшивість виникає з невпевненості та страху відторгнення. У книзі "Ігри, в які грають люди" Берн описав десятки поведінкових сценаріїв, де люди прикривають правду шаблонами взаємодії.
Такі люди часто мають труднощі з формуванням глибоких стосунків. Вони бояться, що якщо покажуть себе справжніми, то втратять усе. Тому обирають контроль замість щирості.
Цитати про “фальшивих” друзів і довіру від великих фахівців
Завжди боляче усвідомлювати, що той, кому довіряв, мав запасний сценарій і власну гру. Особливо гостро це відчувається, коли віддав людині час, увагу і повірив у щирість без доказів. Спочатку здається, що зраджено все — навіть спогади. А потім приходить розуміння, що фальш — це вибір іншого, а не провина того, хто вірив.
«Люди будуть робити що завгодно, аби не стикнутися з власною душею…»
Ця цитата належить Юнгу і часто трапляється в його текстах про “тіньову” сторону особистості. Зокрема, ідея наведена в книзі “Psychology and Alchemy” (1944). Дослівне англійське формулювання:
“People will do anything, no matter how absurd, to avoid facing their own souls.”
«Я не засмучуюсь через те, що ти збрехав мені. Мене засмучує те, що я більше не можу тобі вірити». Цитата з твору Ніцше "Так казав Заратустра". В англійському варіанті вона виглядає так: "I'm not upset that you lied to me, I'm upset that from now on I can't believe you."
«Довіра створюється в маленьких моментах. Це не велика річ — це тисяча дрібниць».
Цитата взята з виступу Бріне Браун (Brené Brown), американської дослідниці, докторки соціології, професорки Університету Х’юстонана, для платформи “TED” (Technology, Entertainment, Design) і розкривається у книзі “Dare to Lead” (2018). Її ідея полягає в тому, що довіра — це послідовність у деталях, а не пафосні жести.
“Trust is built in very small moments.”
«Люди не завжди говорять те, що думають… але показують, ким вони є, у своїх діях».
Ця думка Еріка Берна (Eric Berne) — канадсько-американського психіатра, автора і засновника транзакційного аналізу трапляється в книзі “Games People Play” (1964). Там Берн наголошує, що справжні мотиви людини виявляються через поведінку, а не через репліки.
«Кожна людина має свободу змінити себе. Навіть перед обличчям неминучих обставин».
Ідея з книги “Man’s Search for Meaning” (1946) Віктора Франкла (Viktor Frankl), австрійського психіатра, невролога і філософа, засновника логотерапії. Франкл писав про те, що навіть у концтаборі людина зберігає останню свободу — вибрати своє ставлення.
“When we are no longer able to change a situation, we are challenged to change ourselves.”
Коли фальш показує своє обличчя, найважливіше — не зламатися внутрішньо і не почати сумніватися в собі. Людина, здатна довіряти, демонструє не наївність, а глибоку зрілість і відкритість до взаємності. Довіра — це не поразка, а вибір жити без броні, навіть коли навколо багато тих, хто грає ролі.
Щоб не загрузнути у власному розчаруванні, варто дозволити собі прожити злість і сум, а не ховати ці почуття за усмішкою. Важливо пам’ятати, що чужа зрада не скасовує твоєї цінності, як і не робить тебе винним у чужих маніпуляціях.
Варто чесно визнати, де були проігноровані тривожні сигнали, і винести з цього досвід, а не шрами. Люди, які заслуговують твоєї енергії, не зникають, коли закінчується комфорт.
Цитати про фальшиву дружбу і кохання своїми словами для соцмереж
Коли зрадила близька людина, тримати все в собі — це як обіймати кактус і вдавати, що нічого не болить. Душа має право кричати, писати, видаляти, блокувати і навіть римувати гнів. Соцмережі стали новими щоденниками з коментарями. Іноді одна точна фраза в сторіз звучить голосніше за тисячу дзвінків.
Одна з найвідоміших історій про фальшиве кохання і дружбу – роман «Грозовий перевал» Емілі Бронте. Там Кетрін і Гіткліфф наче створені одне для одного, але кожен обирає себе – гордість, статус, помсту. Любов, яка мала б рятувати, стає руйнівною. А дружба перетворюється на гру в маніпуляції і контроль.