Коли на етикетці з’являється слово «БАД», у декого тягне до аптечки, а в інших – до сумнівів. Біологічно активні добавки давно вийшли за межі спортивного харчування і нині миготять у кожному другому дописі з порадами «для здоров’я». Одні клянуться в їхній ефективності, інші називають пустушками в блискучій банці.
Що таке БАДи і для чого вони потрібні
БАДи – це біологічно активні добавки (лат. biologically active additives), що використовуються для збагачення раціону харчування природними або ідентичними природним речовинами.
У класифікації МОЗ України та відповідно до технічного регламенту, БАДи не вважаються лікарськими засобами, однак можуть впливати на окремі функції організму через вміст вітамінів, мінералів, амінокислот, ферментів, жирних кислот, рослинних екстрактів чи пробіотиків.
Для чого придумали БАДи
Ідея створення БАДів виникла на межі медицини, хімії та дієтології в середині ХХ століття. Одним із перших, хто публічно заговорив про цінність нутрієнтів у концентрованій формі, був американський біохімік Лайнус Полінг. Він досліджував вплив вітаміну С і стверджував, що додатковий прийом нутрієнтів може підтримувати здоров’я та продовжувати життя. Ці ідеї набули популярності в США у 1960–1970-х роках на тлі зростання інтересу до здорового способу життя.
Перші БАДи розробляли як засіб профілактики гіповітамінозів та мікронутрієнтного голоду. Їх активно застосовували в армії, космічній програмі та спортивній медицині.
Поступово індустрія перейшла до широкого споживача – з’явилися капсули з риб’ячим жиром, дріжджі з цинком, спіруліна, кальцій у хелатній формі. На пострадянському просторі БАДи офіційно почали реєструвати з 1990-х років як спеціальні харчові продукти для додаткового вживання.
Які є приклади БАДів
Асортимент БАДів охоплює десятки груп: від вітамінів до рослинних екстрактів і комбінованих формул. Деякі створені для підтримки імунітету, інші – для покращення сну, травлення або концентрації.
У продажу найчастіше зустрічаються такі популярні види:
- Вітамін D.
- Омега-3 кислоти.
- Пробіотики.
- Магній.
- Мелатонін.
- Колаген.
- Куркумін.
- Ферменти.
- Ашваганда.
- Цинк.
Кожен із зазначених прикладів має своє цільове застосування. Наприклад, вітамін D підтримує кістки імунну систему, пробіотики регулюють мікрофлору кишківника, а мелатонін допомагає при розладах сну. Перед використанням рекомендовано враховувати стан здоров’я, вік, спосіб життя і поради фахівця.
Користь і шкода БАДів
БАДи доцільно приймати в періоди підвищеного навантаження, змін раціону, сезонних дефіцитів або після консультації з лікарем. Наприклад, вітамін D рекомендовано вживати взимку, залізо – при підтвердженій анемії, пробіотики – після курсу антибіотиків. Найкращий ефект досягається тоді, коли добавки обираються на основі аналізів, а не реклами.
| Користь | Шкода |
|---|---|
| Заповнення нестачі вітамінів і мінералів | Ризик передозування при самопризначенні |
| Підтримка роботи органів і систем | Взаємодія з ліками без контролю лікаря |
| Покращення стану шкіри, волосся, нігтів | Можливі алергічні реакції |
| Зменшення втоми і покращення сну | Використання замість повноцінного лікування |
| Оптимізація метаболізму | Придбання неякісної продукції |
Перед вживанням варто переконатися в сертифікації продукту, перевірити дозування і врахувати індивідуальні особливості організму. БАДи не замінюють ліки і не повинні використовуватись безконтрольно. Найефективніше діють у складі збалансованого харчування та під наглядом спеціаліста.