Допустове речення діє тоді, коли щось мало зупинити подію, але вона все одно відбулася. У ньому причина виглядає переконливо, а результат усе одно йде проти неї. Найчастіше його плутають з умовним, бо сполучники схожі, а логіка зовсім інша.
Що таке допустове речення і яке воно буває
Допустове речення — це вид складнопідрядного речення, у якому підрядна частина пояснює дію в головній всупереч певному факту. Воно відповідає на питання всупереч чому?, попри що?, навіщо ж тоді? і з граматичної точки зору виконує роль обставини допусту.
У підручнику Олександра Авраменка для 8 класу сказано: «Допустові речення вказують на обставину, за якої дія відбувається всупереч очікуванню або логіці». У такому реченні головна дія трапляється, хоча щось мало б завадити.
Вони вводяться сполучниками хоч, хоча, хай, дарма що, попри те що, незважаючи на те що. Структура чітка, як на контрольній: головна частина плюс підрядна допусту з відповідним сполучником.
Підрядне допустове речення — це що таке і приклади
Підрядне допустове речення — підвид обставинного речення, який вказує на дію, що відбувається всупереч іншій дії або умові.
У підручнику «Українська мова. 8 клас» авторів М. Плющ і В. Варзацької пояснюється, що така конструкція формує контраст між очікуванням і реальністю. Вона допомагає будувати цікаві висловлення, де логіка програє упертості героїв.
Сполучники зберігають знайомий набір — хоча, хоч, дарма що, хай. Таке речення часто трапляється в публіцистиці, художній літературі та навіть у сварках на кухні.
Колекція прикладів, які не здаються:
Допустове речення змушує слова сперечатися між собою. Воно звучить як виклик і граматика його підтримує. Тема корисна, бо допомагає краще розуміти логіку висловлення.
Що таке обставинне допустове речення і приклади
Обставинне допустове речення — це різновид підрядного речення, яке вказує на умову або факт, що не завадив дії головної частини відбутися. Воно пояснює, всупереч чому сталася подія, і логічно протиставляє сподіване й реальне.
У підручнику Олександра Авраменка для 8 класу сказано, що підрядне обставинне допусту вводиться сполучниками хоч, хоча, хай, дарма що, незважаючи на те що, попри те що.
Таке речення завжди приєднується до головного і пояснює дію як таку, що суперечить певним обставинам.
Формально — усі допустові речення обставинні, бо виконують роль обставини у структурі складнопідрядного. Їх легко впізнати за питаннями: всупереч чому?, попри що?, незважаючи на що?
Приклади з реальними ситуаціями:
- Хоч він не спав усю ніч, на уроці відповідав чітко.
- Дарма що ліфт не працював, ми дісталися на дев’ятий пішки.
- Хай вона і помилилася, ніхто не дорікав.
- Незважаючи на втому, тренування відбулося.
- Попри сумніви, рішення ухвалили швидко.
- Хоч надворі лило, концерт не скасували.
- Дарма що попереджали про ремонт, усі прийшли вчасно.
- Хай було незручно, він не скаржився.
- Незважаючи на помилки, вона отримала схвалення.
- Попри ранній час, аудиторія була повна.
Усі ці речення мають обставинну підрядну частину допусту, яка пояснює — чому дія сталася всупереч очікуванню. Це добре видно через сполучники й логічний контраст.
Допустове речення і сполучники або як не сплутати їх з умовними
Сполучники допустових речень — хоч, хоча, дарма що, хай, попри те що, незважаючи на те що — виглядають знайомо, але в граматиці поводяться підступно. Їх легко переплутати з умовними, особливо коли читаєш речення швидко або не помічаєш логіки дії.
Умовне речення вимагає результату за умови, а допустове показує дію всупереч перепонам. Підказка одна — запитай себе, чи дія залежить від чогось, чи навпаки — ігнорує перешкоду.
Порівняйте:
- Хоч він спізнився, його впустили до класу — допустове, дія відбулася всупереч запізненню.
- Якщо він спізниться, його не впустять до класу — умовне, дія залежить від умови.
У підручнику Авраменка (8 клас) та граматиці Караманів вказано, що для розрізнення таких речень треба орієнтуватися не лише на сполучник, а й на смисловий зв’язок між частинами.
Допустове речення в дії або наочно приклади, питання і смисл
Щоб не вгадувати наосліп, варто подивитися, як допустове речення працює у прикладах. Коли видно сполучник, питання і сенс — структура стає передбачуваною, а плутанина зникає.
| Сполучник | Питання | Приклад | Що виражає допустова частина |
|---|---|---|---|
| хоч | всупереч чому | Хоч надворі дощ, ми пішли гуляти | Перешкода, яка не зупинила дію |
| дарма що | попри що | Дарма що був холод, концерт відбувся | Ігнорування об’єктивної умови |
| хай | хоча що | Хай він запізнився, його допустили до змагань | Поблажливість до факту |
| попри те що | незважаючи на що | Попри те що ніч була безсонна, вона усміхалась | Суперечність між станом і дією |
| незважаючи на те що | всупереч обставинам | Незважаючи на те що був сніг, стартували ралі | Факт, який не завадив результату |
Допустове речення виглядає чемно, бо починається зі сполучника, але веде себе вперто, як кіт на прийомі у ветеринара. Воно порушує логіку, але все робить за правилом. Хто його засвоїв — тому диктанти більше не здаються підступом.