Українська література має характер вибуховий як весняна річка. Вона вміє ніжно шепотіти коханням і одночасно бити словами точніше, ніж шабля козака. В кожному рядку живе гумор, трагедія, філософія і трошки впертості, без якої українська душа нудьгує.
Вислови відомих людей про українську літературу і її цінність для людей
Писемна українська традиція формувалася ще у часи Київської Русі, коли літописи розповідали про подвиги князів і народні звичаї.
Батьком української літератури вважають Івана Котляревського, який у 1798 році видав «Енеїду» народною мовою і перетворив її на живу історію нації.
Матір’ю українського слова називають Лесю Українку, що піднесла духовність і волелюбність у висоту європейської культури. Її поезія навчила мислити через біль і гордість, а мова стала музикою визвольного духу.
Що казали українські митці про українське слово
Українські письменники завжди бачили в мові не лише засіб спілкування, а храм пам’яті й сили. Іван Франко порівнював українське слово з «живою водою», що очищує душу від байдужості. Пантелеймон Куліш називав мову «зброєю серця», а Ольга Кобилянська бачила в ній «таємну мелодію землі, де народжується думка». Так формувався код літератури, де слово вчить бути гідним і мислити глибоко.
- «Література в Україні через мову й за її допомогою консолідує, гуртує націю, індивідуалізує її профіль.» (Павло Михед)
- «Українське слово в його найвишуканіших формах рятує нас як українство.» (Павло Михед)
- «Кімната без книг – все одно, що людина без душі.» (Олександр Довженко)
- «Дивною і ненатуральною здається людина, яка існує без книги.» (Тарас Шевченко)
- «Учітесь, читайте, і чужому научайтесь, й свого не цурайтесь.» (Тарас Шевченко)
- «У своїй хаті своя правда, і сила, і воля.» (Тарас Шевченко)
- «Мов поганих не існує в світі, є лише погані язики.» (Анатолій Бортняк)
- «Доля української мови – то є водночас й доля української держави й нації.» (Ігор Лосєв)
- «Нації вмирають не від інфаркту. Спочатку їм відбирають мову.» (Ліна Костенко)
- «Мова – це наша національна ознака, в мові – наша культура, сутність нашої свідомості.» (Іван Огієнко)
- «Годі побудувати щось словом, коли те саме руйнувати ділом.» (Григорій Сковорода)
- «Ну що б, здавалося, слова… Слова та голос — більш нічого. А серце б’ється, ожива, Як їх почує!» (Тарас Шевченко)
- «Без золота, без каменю, Без хитрої мови, А голосна і правдива, Мов Господа слово.» (Тарас Шевченко)
- «Наша мова — то і є одежа нашого духу, або ще краще — яскравий вираз всього того, що нас вражає, що ми почуваємо, про що думаємо-гадаємо, того, що ми зовемо духом або душею.» (Панас Мирний)
- «Сатира — канчук, ударом обпалить.» (І. Гончаров)
- «Годі побудувати щось словом, коли те саме руйнувати ділом.» (Григорій Сковорода)
- «Ну що б, здавалося, слова… Слова та голос — більш нічого. А серце б’ється, ожива, Як їх почує!» (Тарас Шевченко)
- «Без золота, без каменю, Без хитрої мови, А голосна і правдива, Мов Господа слово.» (Тарас Шевченко)
- «Наша мова — то і є одежа нашого духу, або ще краще — яскравий вираз всього того, що нас вражає, що ми почуваємо, про що думаємо-гадаємо, того, що ми зовемо духом або душею.» (Панас Мирний)
- «Як много важить слово, Одно сердечне, теплее слівце!» (І. Франко)
- «Не поет, хто забуває Про страшні народні рани, Щоб собі на вільні руки Золоті надіть кайдани!» (Леся Українка)
- «Не поет, у кого думки не літають вільно в світі, А заплутались навіки в золотії тонкі сіті.» (Леся Українка)
- «О слово! Будь мечем моїм! Ні, сонцем стань! Вгорі спинися, Осяй мій край і розлетися Дощами судними над ним.» (Олександр Олесь)
- «Як не горю — я не живу. Як не люблю — я не співаю. Але цього я ще не знаю, Бо завжди я — як полум’я.» (П. Тичина)
- «Якщо вчуєш жарт, шукай в ньому приховану правду.» (О. Довженко)
Українська література пройшла крізь заборони, тюрми й еміграції, але залишилася вільною у слові. Вона вижила після Валуєвського циркуляра 1863 року, коли дозволяли все, крім українських книжок. А потім піднялася разом із Розстріляним Відродженням, щоб повернути гідність мовленню цілого народу.
Три вислови про українську літературу які пояснюють її важливість
Українське слово захищали Шевченко на засланні, Стус у Мордовії, Курбас і Зеров у кулеметних списках.
Кожен рядок писався ціною життя, тому кожне слово сьогодні звучить як присяга. Через їхні твори народ утвердив гідність і показав, що література здатна бути зброєю без крові, але з непереможною правдою.
Після незалежності українська література отримала простір для вільного розвитку і зацікавила науковців за межами країни. У 2016 році на Франкфуртському книжковому ярмарку з’явився перший український павільйон, що став знаковою подією для культури. Твори Котляревського, Лесі Українки, Забужко та їхніх спадкоємців утвердили українське слово як явище світового масштабу.
Цитати про українську літературу від великих людей у картинках
У 2005 році ЮНЕСКО визнало двох українських авторів — Івана Франка та Лесю Українку — постатями світового значення. Їхні твори перекладені десятками мов і вивчаються в університетах Європи. Це доводить, що українська література має не минуле, а майбутнє.
Українська література стала частиною світового культурного процесу. У 1990-х українські книги вперше з’явилися на Франкфуртському книжковому ярмарку, а нині авторів перекладають більш ніж у тридцяти країнах. Історія слова, яке колись лунало у шкільних зошитах, тепер звучить на міжнародних сценах.