Навчатися мови доводиться постійно, особливо коли слова вирішують жити своїм життям і тікають у неправильні відмінки. Кожен новий вираз інколи поводиться як кіт, що робить вигляд, ніби чує, а робить по-своєму. Тому розібратися з керуванням дієслів – корисно, весело і трохи рятує нерви.
У чому різниці “навчати чогось” та “навчати чомусь”
Лабіринти мови змушують зупинятися на кожному повороті, бо навіть правильні форми ведуть у різні змістові напрямки. Мистецтво правильно говорити полягає у вмінні відчути цей маршрут і обрати конструкцію, яка точно відтворює задум.
Як форми “навчати чогось” і “навчати чомусь” плутають навіть уважних
Українська мова має дві конструкції з дієсловом навчати, і жодна з них не скасована. Обидві працюють, але кожна – у своєму граматичному середовищі.
- навчати чогось — відповідає на питання чого?, вимагає родового відмінка: навчати музики, навчати історії, навчати грамоти;
- навчати чомусь — відповідає на питання чому?, тобто яка дія або процес: навчати думати, навчати відповідати, навчати розуміти;
- навчати когось чогось — класична шкільна модель: учитель навчає дітей арифметики, тренер навчає спортсменів дисципліни;
- навчати когось чомусь — у значенні дати навичку або сформувати реакцію: життя навчило його мовчати, практика навчила уважності;
- навчати як чому — коли акцент не на знанні, а на підході: навчати як аналізувати, навчати як пояснювати.
Обидві форми можуть стояти поруч, але зміщення акценту змінює зміст. У прикладі “викладач навчав студентів філософії мислити критично” – перша частина про предмет, друга про навичку.
Як граматика натякає, що різниця все ж існує
Граматика завжди звертається до джерел, де правила зафіксовано документально. Форми “навчати чогось” і “навчати чомусь” мають різну синтаксичну природу, що підтверджують академічні посібники.
| Джерело | Пояснення форми “навчати чогось” | Пояснення форми “навчати чомусь” |
|---|---|---|
| “Сучасна українська літературна мова” за ред. М. Плюща, 2000 | Вимагає родового відмінка як керованої форми | Приймає давальний як непрямий додаток |
| “Граматика української мови”, Інститут мовознавства НАН, 2012 | Родова конструкція пов’язана з предметною дією | Давальна конструкція передає спосіб чи дію |
| “Словник керування словами” Ю. Шевельова, 1998 | Указує на навчальний зміст | Указує на розвиток умінь або поведінкову реакцію |
| “Курс української мови” В. Русанівського, 1991 | Стандартна освітня норма для назв дисциплін | Конструкція зі значенням результату навчання |
| “Український правопис”, НАН України, 2019 | Визнає обидві форми як нормативні | Рекомендує вживати з урахуванням контексту |
Те, що обидві конструкції допускаються, не означає їхню взаємозамінність. Джерела підтримують відмінність – і роблять це без жодного реверансу в бік спрощення.
Де вживаються різні варіанти — і чому плутанина така популярна
Конструкції з дієсловом навчати вживаються в залежності від того, що передається — знання, дія чи навичка. Але в реальному мовленні вибір форми часто зумовлений ритмом або калькуванням з інших мов.
- Вчитель навчає дітей читання — родовий відмінок, предмет шкільної програми.
- Життя навчає людини витримки — родовий, абстрактна риса характеру.
- Волонтер навчає дітей допомагати старшим — давальний, дія як процес.
- Репетитор навчає школярів англійської мови — родовий, конкретна дисципліна.
- Досвід навчає людину мовчати вчасно — давальний, поведінкова реакція.
- Інструктор навчає курсантів стрільби — родовий, технічна навичка.
- Війна навчає солдата виживати — давальний, інстинктивна дія.
- Наставник навчає команду стратегічного мислення — родовий, ментальна якість.
- Тренер навчає спортсменів працювати в парі — давальний, процес взаємодії.
- Мама навчає сина доброти — родовий, моральна категорія.
Розмитість між знанням і навичкою спричиняє хаос: одна й та сама дія може бути передана і через “чогось”, і через “чомусь” – залежно від того, що саме мав на увазі мовець.
Найкумедніші ситуації, у яких “навчати” й “навчатися” поводяться наперекір логіці
На білбордах з курсами часто пишуть “навчимо вас успіху” або “навчіть нас довір’я” – конструкції звучать красиво, але граматично розсипаються. Абстрактне поняття подано в родовому відмінку, хоча мовець має на увазі дію або стан, отже логічнішим був би давальний: навчимо довіряти.
У розмовах трапляються фрази типу “він навчався поваги до інших”, хоча в контексті йдеться не про знання як предмет, а про формування поведінки. Тут природніше було б сказати навчався поважати. Формально фраза правильна, але звучить штучно, бо ламає внутрішню логіку дієслова.
Ще один приклад – “вона навчалася терпіння під час лікування”. Якщо підходити граматично, то форма коректна. Але з погляду дії — терпіння не передається як предмет, тому ліпше звучить навчалася терпіти. Такі ситуації показують, що навіть при дотриманні правил фраза може суперечити мовному відчуттю, коли граматична форма не збігається з очікуваним змістом.