Всім подобається сніжинка, малюнок цього дива приковує погляд — майже як інтернет-мем з котом у каструлі. Ліпиться на вікно, вирізається з серветки, стрибає з неба прямісінько на куртку — і одразу вмикається внутрішнє “ооо, яка краса!”. Кожен, хто ловив її язиком, точно мав у душі вченого-кристалографа і художника в одному обличчі. І головне — така штука не набридне, бо скільки не малюй, а дві однакові не вийдуть.
Як намалювати сніжинку — основні моменти для розуміння форми і структури
Щоб намалювати сніжинку або навіть дракона з гірляндою на шиї, спершу треба розібратись із її будовою. Сніжинка — це мініатюрний кристалічний гігант, який складається з води, холоду, трохи магії та геометрії. Формується вона з водяної пари, яка у повітрі замерзає і збирається навколо мікроскопічної пилинки — так народжується красива шестикутна конструкція з гілочками, як у снігового дерева.
«Коли дитина малює — вона розмовляє з собою мовою кольору та форми», — Дороті Сінгер, докторка психології, Єльський університет.
Візуально сніжинка схожа на мандалу, тільки замість філософських сенсів — фізика і симетрія. Центр завжди основа, а від нього розходяться промені, наче хтось хотів намалювати зірку, але переборщив із деталями. У кожного промінця є власні міні-гілочки, які повторюють форму головного променя, бо сніжинки обожнюють симетрію, як студенти халяву.
Щодо кольору, класика — білий або світло-блакитний, але творчість ніхто не відміняв. Сніжинка на папері може бути фіолетова, срібляста, з блискітками або навіть у відтінках зефіру. Головне — щоб вийшло святково і з душевною метою, а вже потім — симетрично.
Сніжинка малюнок для дітей поетапно — від палички до магії симетрії
Усе починається з бажання… і з олівця. Діти сідають за стіл з серйозним виглядом — бо тут зараз буде сніг. Але не з неба, а з голови, пальців і дуже зосередженого чола.
- Крок 1. На аркуші з’являється шість ліній, що перетинаються в центрі, наче сніжинка проходила кастинг у хореографічну школу.
- Крок 2. На одній зі “спиць” проростає зубчастий візерунок, схожий на кроки їжака в шапці.
- Крок 3. Симетрія бере владу в руки — той самий зубчастий візерунок копіюється на всі шість променів.
- Крок 4. Після середини малюнка додаються додаткові гілочки — вже починає нагадувати морозне вікно у бабусиній хаті.
- Крок 5. Усі гілочки прикрашаються тонкими відгалуженнями — схоже, що ця сніжинка точно знає, що таке філігранність.
- Крок 6. Чорна ручка або лайнер обводить кожен елемент — сніжинка раптом стає серйозною дамою з контурним макіяжем.
- Крок 7. Ластик прибирає зайве, залишаючи тільки чистоту й красу.
- Крок 8. Синій фломастер додає морозний настрій — трохи градієнту і вже хочеться ліпити сніговика.
- Крок 9. Остаточні штрихи, і вона готова — сніжинка виглядає так, ніби зійшла з упаковки шоколадних цукерок.
І ось вона, блискуча в своїй простоті, гордо лежить на аркуші й проситься на холодильник. Дитина посміхається, а дорослий думає, що, може, теж візьме фломастер. Бо в цьому малюнку є щось таке, що нагадує запах мандаринок і шкарпетки з оленями.
Легкий малюнок сніжинки — різні візерунки, техніки і лайфхаки для чарівного результату
Коли руки сверблять щось змалювати, а в голові кружляє “Let it snow”, на допомогу приходить сніжинка — форма проста, а візерунків хоч греблю гати. Одна справа — відтворити ту, що вже хтось вигадав, зовсім інша — вигадати свою з хитрими закрутасами і гілочками, як у зимового дерева після кави.
Для тих, хто цінує симетрію, можна взяти циркуль, поділити коло на шість частин і по кожному променю створити повторюваний мотив. Якщо з математикою як з риболовлею — ловив, але не твоє, тоді допоможе складена серветка або листочок. Його треба зігнути, намалювати один бік сніжинки, вирізати — розгортаєш, і на тобі, шедевр.
«Малювання знімає напругу, активує фантазію та повертає відчуття контролю над життям», — Карл Роджерс, американський психолог-гуманіст.
Для любителів експресії і нервової лінії працює метод “від руки”. Починаєш з палички, додаєш гачечки, кружечки, зигзаги — і виходить сніжинка з характером. Якщо хочеться чогось святково-божевільного, можна малювати білою ручкою на синьому папері або використовувати манікюрні наклейки як трафарети. А ще є блискучі гелієві ручки, фарби з блискітками, ватні палички для точкового ефекту і навіть штампи зі сіллю, але про це пізніше.
Красива сніжинка — малюнок легкий сіллю і трошки магії кухні
Серйозні художники ніколи не зізнаються, скільки разів сипали сіль на аркуш, щоб виглядало дорого. А от школярі та креативні душі давно зрозуміли: сіль + клей = снігова буря на папері. Малюнок виходить об’ємний, блискучий, а головне — з відтінком кулінарної інтриги.
Ось покрокова інструкція, як прикликати зиму прямо на стіл:
- Поклади синій аркуш на поверхню, візьми олівець, сіль, клей ПВА і глибоку тарілку для зайвої солі
- Зобрази сніжинку олівцем або просто почни з центру клеєм і веди промені, як у восьминога на корпоративі
- Додай гілочки, кульки, спіралі — клей повинен виглядати як морозиво, що щойно впало на підлогу
- Дотисни з тюбика ще кілька “сніжинок” навколо — повний ефект завірюхи
- Засипай сіллю з усіх сторін, без жалю, мов вареники в окропі
- Залиш на пару хвилин, дай сіллі “захопити” клей
- Акуратно струси зайве над тарілкою і подивись на результат із виразом мага, якого щойно похвалили
- Чекай, поки висохне, а поки роздивляйся кристали і думай, що це могло б бути сніжне печиво
- Коли все висохне — маєш об’ємну блискучу сніжинку, яку хочеться повісити на вхідні двері замість віника
Результат настільки блискучий, що на нього можна дивитися як на сніг у лупу. А ще можна замінити сіль на блискітки, манку, кокосову стружку або навіть цукор — якщо після творчості планується чай. Клей, папір і щіпка фантазії — і готово декоративне диво.
Сніжинка виглядає як мороз на склі, тільки на папері і без потреби шкребти вранці. Лінії, гілочки, візерунки — усе крутиться, як танець у заметілі, а в середині — трохи тепла від душі. Папір оживає, діти сміються, дорослі малюють під виглядом “допомагаю дитині”.