Коли ранок починається з різкого болю в шиї, ніби хтось уночі закрутив голову в інший бік, це не завжди просто незручна поза. Якщо м’язи тверднуть, а будь-який рух викликає спазм або печіння, варто замислитися про міозит. Запалення м’язів може виникнути зненацька – після застуди, фізичного навантаження або навіть стресу.
Як проявляється міозит
Міозит – це запалення поперечно-смугастої м’язової тканини, яке супроводжується болем, набряком і обмеженням руху. У медичній класифікації використовується термін myositis, що буквально означає «запалення м’яза» (від грец. mys – м’яз, -itis – запалення).
Патологія може виникати як унаслідок вірусних чи бактеріальних інфекцій, так і через переохолодження, травму або аутоімунні порушення.
Які ознаки міозиту
Перші зміни з’являються поступово. У зоні запалення виникає локальний біль, який не зникає у стані спокою. М’язи втрачають еластичність, стають щільними, можуть утворюватися вузлики або ущільнення. Навіть легкий дотик до ураженої ділянки викликає дискомфорт, а при спробі напружити м’яз – з’являється сильне погіршення рухливості.
Серед типових проявів:
- М’язовий біль у спокої.
- Обмеження рухів.
- Напруження у м’язах.
- Підвищення температури.
- Загальна слабкість.
- Почервоніння шкіри.
- Припухлість або набряк.
- Біль при натисканні.
- Відчуття печіння або поколювання.
- Озноб і інтоксикація.
У складніших випадках виникають системні симптоми, включаючи ураження внутрішніх органів, втрату маси тіла та м’язову атрофію. Важливо диференціювати міозит від невралгії, артриту та тромбозу. Уточнення діагнозу проводять за допомогою інструментальних методів – електроміографії та магнітно-резонансної томографії.
Різновиди захворювання
Міозит має кілька форм, які відрізняються за причинами, локалізацією та перебігом. Одні виникають після травм або інфекцій, інші мають аутоімунну природу або стають ускладненням інших патологій. Правильна класифікація допомагає обрати тактику лікування та уникнути хронізації процесу.
| Вид міозиту | Причина виникнення | Типові ділянки ураження | Характерні симптоми |
|---|---|---|---|
| Шийний | Переохолодження, стрес, незручна поза | Шия, плечі | Біль при русі, скутість |
| Грудний | Вірусна інфекція, переохолодження | Міжреберні м’язи | Біль при диханні, напруга |
| Поперековий | Фізичне перенавантаження | Поперек, крижі | Тягнучий біль, обмеження рухів |
| Інфекційний | Віруси, бактерії | Різні групи м’язів | Гарячка, набряк, інтенсивний біль |
| Поліміозит | Аутоімунні захворювання | Проксимальні м’язи кінцівок | Симетричний біль, слабкість |
| Дерматоміозит | Імунні порушення, онкопроцеси | Обличчя, шия, плечі | М’язова слабкість, висип |
| Токсичний | Отруєння, медикаменти | Генералізоване ураження | Раптова слабкість, судоми |
| Паразитарний | Гельмінти, трихінельоз | М’язи обличчя, язик, тулуб | Біль, лихоманка, міграція личинок |
У кожного виду свій характер прогресування і ризики. Деякі форми потребують термінового лікування, бо впливають на дихальні м’язи або серце. При перших симптомах запалення потрібна консультація ревматолога або невропатолога, щоб визначити точну причину й уникнути ускладнень.
Типові симптоми шийного міозиту
Ураження м’язів шиї виникає раптово, часто після сну або протягу. Людина відчуває різкий біль при спробі повернути голову, особливо в один бік. Напруга посилюється під час жування, розмови або нахилу. М’язи з одного боку шиї стають твердими, спостерігається припухлість і підвищена чутливість. Нерідко біль поширюється на плечі, лопатку або потилицю.
Класичні симптоми грудного міозиту
Біль концентрується між ребрами або у верхній частині грудної клітки. Найбільше дискомфорту виникає під час глибокого вдиху, кашлю або руху руками. В окремих випадках больовий синдром імітує серцевий напад, що ускладнює діагностику. Шкіра в зоні запалення може змінювати колір, виникає відчуття стискання грудної клітки. М’язи стають тугими, чутливими до натиску.
Симптоми інфекційного міозиту
При інфекційному типі симптоми наростають швидко. На перший план виходить гарячка, озноб, головний біль і виражена слабкість. М’язи болять навіть у стані спокою, біль віддає в сусідні ділянки тіла. Дотик до ураженої зони викликає посилення болю, тканини набрякають, стають щільними, іноді з’являються гнійники. Порушується рухливість, а в запущених випадках виникає ризик абсцесу. Кров показує запальні маркери, тому без антибіотикотерапії стан прогресує.
Для лікування міозиту застосовують спокій, тепло, нестероїдні препарати й мазі з протизапальним ефектом. Якщо причина інфекційна, призначають антибіотики або противірусні засоби. Фізіотерапія й обережні рухи відновлюють еластичність м’язів без ускладнень. Самолікування погіршує стан, тому діагностику та лікування має супроводжувати лікар.