Протоієрей — старший священник білого духовенства у Православній церкві та Українській греко-католицькій церкві. Це почесний титул, який отримує вже висвячений ієрей. Він не означає окремого ступеня священства.

Хто такий протоієрей і що означає це звання
Слово «протоієрей» походить від давньогрецьких слів πρώτος — «перший» та ἱερεύς — «священник». Тож його значення можна передати як «перший» або «старший священник». Так називають священнослужителя, який має почесне старшинство серед ієреїв.
У церковній традиції біле духовенство — це священники, які не належать до чернецтва. Вони можуть одружитися до висвячення. Титул протоієрея існує і в Православній церкві, і в УГКЦ.
Священство має три ступені: диякон, священник-пресвітер і єпископ. Протоієрей — не окремий ступінь таїнства священства, а почесна відзнака для висвяченого ієрея. Її надають за тривале служіння та пастирські заслуги.
Титул присвоює єпископ. Церковний обряд благословення називається хіротесією: її звершують під час Божественної літургії, на малому вході.
Місце протоієрея в церковній ієрархії та порівняння санів
Ієрей і протоієрей належать до білого духовенства, але протоієрей має почесне старшинство. Чорне духовенство — це ченці, які прийняли чернечі обітниці. Священник-чернець може мати сан архімандрита; його становище серед ченців можна порівняти зі становищем старшого священника серед білого духовенства.
| Церковний сан | Категорія духовенства | Статус і значення | Головні відзнаки / нагороди |
|---|---|---|---|
| Ієрей (пресвітер) | Біле духовенство | Священник, який має ступінь пресвітера | Підрясник, ряса, наперсний хрест |
| Протоієрей | Біле духовенство | Старший священник; почесний титул ієрея | Наперсний хрест; за відзнаку можуть надати право носити набедреник, палицю чи хрест із прикрасами |
| Митрофорний протоієрей | Біле духовенство | Протоієрей, відзначений за особливі заслуги | Право носити митру під час богослужіння |
| Архімандрит | Чорне, чернече духовенство | Високий сан священномонаха | Чернечий одяг, клобук і митра; може очолювати монастир |
Серед почесних звань білого духовенства послідовність така: ієрей, протоієрей, митрофорний протоієрей, протопресвітер. Протопресвітер — найвищий почесний сан білого духовенства; його присвоюють рідко, зазвичай священникам, пов’язаним зі служінням у кафедральному соборі. Ці відзнаки не змінюють ступеня священства.
Обов’язки протоієрея та богослужбове вбрання
Протоієрей може бути настоятелем парафіяльного храму, тобто відповідати за його життя та служіння. Також він може бути благочинним — керівником церковного округу, до якого входить кілька парафій, — або старшим священником собору. Сам титул не означає, що кожен протоієрей обіймає одну з цих посад.
Повсякденний одяг і богослужбове облачення мають різні призначення. До традиційного вбрання священника належать:
- підрясник;
- ряса;
- стихар;
- єпитрахиль;
- пояс;
- нарукавники (нарукавні поручі);
- фелонь (риза).
Під час богослужіння протоієрей звершує ті самі священнодійства, що й ієрей: хрещення, вінчання, сповідь та євхаристію. Коли служать кілька священників, протоієрей має право першості. Які саме предмети облачення він одягає, залежить від богослужіння та його частини.

Як правильно звертатися до протоієрея: церковний етикет
У щоденній розмові найприродніше звернутися до священника «отче» або назвати його на ім’я: «отче Василю», «отче Михаїле». Звертання на ім’я та по батькові в церковній традиції не вживають.
В офіційному церковному спілкуванні до протоієрея звертаються «Ваше Високопреподобіє», а до ієрея — «Ваше Преподобіє». Приставка «високо-» вказує на старшинство протоієрея.
У церковних документах, пресі та офіційних списках сан скорочують як «прот.». Наприклад: «прот. Петро Іваненко». Якщо сумніваєтеся, яке звертання доречне в конкретній ситуації, форма «отче» з ім’ям буде шанобливою для усної розмови.