«Біла ворона» — перша українська рок-опера, присвячена історії Жанни д’Арк. Її створили поет Юрій Рибчинський і композитор Геннадій Татарченко.
Історія створення першої української рок-опери
У 1989 році Юрій Рибчинський написав поему «Біла ворона». На її основі він створив лібрето — текстову основу майбутньої вистави, а Геннадій Татарченко написав музику й розгорнуту партитуру для рок-опери.
Роки створення твору та його сценічного втілення не збігаються. Поема з’явилася в середині 1980-х років, а перша сценічна постановка рок-опери відбулася 1989 року в Полтавському академічному обласному українському музично-драматичному театрі імені М. В. Гоголя. У 1991 році твір поставили в Київському театрі імені Івана Франка.
Поява першої української рок-опери стала помітною подією для музичного театру. У центрі масштабного сценічного твору опинилися українське авторське слово та історія про боротьбу за свободу й гідність.
Сюжетна лінія та ідейний зміст
У центрі сюжету — Жанна д’Арк, французька народна героїня, яку називали Орлеанською дівою. Вона веде народ до боротьби за визволення, здобуває визнання, але згодом стає жертвою політичної зради. Її судить інквізиція, а завершенням історії стає страта на вогнищі в Руані.
Головний конфлікт твору — зіткнення Жанни з можновладцями та натовпом, який змінює ставлення до героїні. Люди, що колись підтримували її, відвертаються, а суд перетворює пошук правди на розправу.
Назва пов’язана з образом людини, яка вирізняється серед інших і не відмовляється від своїх переконань. Жанна залишається вірною свободі та правді, навіть коли це загрожує їй життям.
У трактуванні Рибчинського й Татарченка історія Жанни д’Арк стала алегорією боротьби будь-якого народу за незалежність і право на гідність. Тому сюжет рок-опери не зводиться до переказу історичних подій: доля героїні показує, як суспільство може спершу підтримати сміливу людину, а потім залишити її саму перед владою.
Музична драматургія та ключові арії
Музика поєднує рокове звучання із симфонічним розмахом та українським мелодизмом. Контраст допомагає розрізнити голос Жанни, хорові сцени натовпу й гротескні теми її ворогів та суддів.
Музичні номери передають і внутрішні переживання героїні, і зміну настрою людей навколо неї. У творі важливі не тільки сольні партії: хор стає частиною драматичної дії. Найвідоміші композиції:
- «Свобода» («Я свобода, я біль, я молитва…» / Арія Жанни);
- «Біла ворона»;
- романс Жульєна «Свіча» («Як покликати кохання…»);
- «Пісня Столітньої війни» («Браво, війна!»).
Арія Жанни д’Арк увійшла до шкільної програми з музичного мистецтва для 7 класу. Через неї учні знайомляться з рок-оперою як жанром і з музичним образом героїні.
Хронологія сценічних постановок в українських театрах
Після прем’єри в Полтаві 1989 року рок-оперу поставили в театрі імені Івана Франка в Києві, а згодом до твору звернулися театри в інших містах України. У сучасних сценічних версіях помітну роль відіграли режисер Максим Голенко та балетмейстер-постановник Максим Булгаков.
| Рік / Період | Театр та місто | Режисер-постановник | Особливості сценічної версії |
|---|---|---|---|
| 1991 | Національний академічний драматичний театр ім. Івана Франка, Київ | Сергій Данченко | Київська постановка; вистава залишалася в репертуарі 12 років. |
| 2015 | Рівненський обласний академічний музично-драматичний театр | Максим Голенко | Перше виконання у живому супроводі естрадно-симфонічного оркестру. |
| 2018 | Миколаївський академічний український театр драми та музичної комедії | Максим Голенко | Музично-пластична версія з хореографією Максима Булгакова. |
| 2019 | Національна оперета України, Київ | Максим Голенко; художній керівник — Богдан Струтинський | Модерна постановка зі складною сценографією та світловими ефектами. |
| вересень 2019 | Вінницький академічний музично-драматичний театр ім. М. Садовського | Тарас Мазур | Авторське режисерське переосмислення класичного лібрето. |
Постановки різних театрів дають змогу побачити, як режисерське прочитання й сценічні засоби змінюють акценти, не змінюючи основи лібрето.
Поширені запитання про рок-оперу Біла ворона
Поему та лібрето написав Юрій Рибчинський, а музику створив композитор Геннадій Татарченко.
Головна героїня — Жанна д’Арк, Орлеанська діва й національна героїня Франції, яка повела народ до боротьби за свободу.
Назва передає образ людини, яка вирізняється чесністю та не йде на поступки власним переконанням. Тривала сценічна історія твору пов’язана і з силою цього конфлікту: глядачі бачать, як героїня протистоїть тиску суспільства та влади.